З.Шкутяк: Зараз „Наша Україна” не одностайна

Говорити про кризу – модно. Говорити про політику – модно. На жаль, зараз це одна з найбільш рейтингових тем у пресі. Та все ж певні речі залишаються таки поза кадром. Які саме? Про це поговоримо з народним депутатом України від блоку «НСНУ» Зіновієм Шкутяком

„Ми не скористалися тими позитивами, які принесла світова криза в Україну”

 

- Сьогодні криза – топ-тема в Україні. Тож, Ви, як безпосередній учасник „політичної кухні”, можливо, поясните, яка ж криза по-українськи?

- Справа в тому, що ми вчасно не зреагували на звістку про наближення кризи. І тому, сьогодні криза, більше, ніж на 50% має українське походження. Адже, занадто оптимістичним був прогноз на майбутнє, слабким економічне планування на перспективу, і в результаті ми втратили той час, який би могли ефективно використати для зміцнення позицій на внутрішніх та зовнішніх ринках, та отримали той результат, який зараз маємо. Перш за все, це стосується агропромислового комплексу, на який прийшовся перший удар, коли Україні заборонили експорт зерна, у результаті чого українське виробництво втратило свої позиції на світовому ринку, і кошти, які б могли піти на його розвиток. Тепер нам залишається виділяти з бюджету мізерні кошти для його підтримання, хоча за ефективного планування ми могли б отримати прибутки та зміцнити власні позиції.

А завдяки неефективній політиці уряду послабили позиції національної валюти. Ось таке обличчя національної української кризи.

Проте ми й не скористалися тими позитивами, які принесла світова криза в Україну. Наприклад, падіння цін на енергетичну сировину та газ на світових ринках, ніяк не повпливало на цінову політику в Україні. А навіть, навпаки.

- Сьогодні модно вирішувати національні проблеми через призму телекамер. Як ви відноситися до політичних ток-шоу? Ви принципово не берете в них участі?

- Я досить скептично відношуся до всіх політичних ток-шоу, вважаючи це політичним піаром, а не ефективним вирішенням національних проблем. Я вважаю, конфлікти треба вирішувати за зачиненим дверима Верховної ради, а не змагаючись перед телекамерами у власному красномовстві. Це не професійно, і ніякої користі від цього не слід чекати.

- Як ви відноситеся до пропозиції Президента утворити двопалатний парламент?

-Я цілком підтримую пропозицію Президента. Адже, помилкою є вважати, що двопалатний парламент відображає федеративний устрій. Навпаки, саме він дає можливість мати представників центральної влади з регіонів. Тому що зараз регіони фактично відірвані від влади, і зовсім у ній не представлені. А двопалатний парламент змусить контактувати з регіонами, вирішувати їх проблеми.

- Є багато скептиків цієї ідеї через „Вищу Палату” ( в Англії приміром це Палата лордів) . Адже можливо, що туди будуть входити всі колишні Президенти України…

- Вища палата – це представницька палата з регіонів. І вона буде обиратися мешканцями певного регіону, а не назначатися впливовими людьми. Я б не став говорити, що це будуть конкретно якісь особи, які будуть призначатися. Представників у Палату обиратиме певний регіон.

„Мером Івано-Франківська повинна стати людина, яка розуміється на господарських засадах”

 

- Чи не плануєте повертатися у мерське крісло?

- Давайте, я відповім на це запитання тоді, коли прийде час обирати міського голову…Та швидше за все, що я не буду балотуватися на цю посаду.

- У коридорах владних структур ширяться чутки, що на пост мера Івано-Франківська балотуватиметься ваш син Петро?

-Знаєте, мій син – доросла самостійна людина і сам приймає рішення…Та я сумніваюся, що він подасть свою кандидатуру на крісло мера Івано-Франківська.

- Кого б ви підтримали на посаду мера?

- У Івано-Франківську є багато гідних кандидатів у мери. Проте, я вважаю, що мером повинна стати людина, яка розуміється на господарських засадах, яка розуміє що і до чого, яка розуміє, що місто потребує розвязання багатьох побутових питань. Я не заперечую, що це має бути людина політики чи амбіцій, та впершу чергу її має обходити благоустрій міста, і на першому місці має стояти господарська діяльність.

- За якою системою відбуватимуться вибори до місцевих органів влади?

 

- Я розповім вам, як воно найімовірніше може бути. Реформа виборчого законодавства дуже необхідна Україні, та змінити його буде надзвичайно важко. Зараз у парламенті представники різних політичних сил навряд чи будуть голосувати проти самих себе. В ідеалі ми повинні вдосконалити законодавство таким чином, щоб мешканець того чи іншого округу у місті голосував за кандидата за системою відкритих списків. Хоча можливо виникне той варіант, коли на „верху” вирішуватимуть хто буде балотуватися...

Немає ідеальної виборчої системи, тому акцентувати свою увагу на мажоритарній чи списковій системі щонайменше нерозумно, а тому слід шукати „золоту середину”. Адже, і мажоритарна система мала свої недоліки, коли колективно скуповувалися місця на тому чи іншому окрузі. Щодо місцевого самоврядування, то існуюче законодавство певним чином відмежувало його роль. Тому, я підтримую змішану систему обрання, де висувалося декілька кандидатів від одного округу. Можливий й такий варіант, щоб частина депутатів обиралася за партійними списками, а частина – по округах. Хоча, тут є свої недоліки, коли, наприклад, у кожному селі буде 40 партій, і по десять кандидатів від них.

І, навіть, якщо і утвердять відкриті списки, то у лавах кожної партії буде мінімальна частина людей, за яких проголосують через досить високий поріг недовіри наших громадян, тому усі решта кандидатів так і залишаться кандидатами.

„Кому вигідний дестабілізаційний процес в Україні, той говорить про дострокові вибори”

 

- Скажіть, влітку нам слід очікувати парламентських виборів?

 

- Це має статися щось надзвичайне, щоб влітку в Україні відбулися парламентські вибори. В теперішній ситуації ми не можемо собі дозволити залишити країну без парламенту і, розтягнути вибори на три-чотири місяці. Це по меншій мірі – цинічно. Зараз у нас на черзі президентські. І накладати одні вибори на інші – це стати на шлях дестабілізації. Мене дивує, що багато політиків говорить про дострокові вибори, забуваючи, що за нинішнім законодавством, право оголосити такі вибори є лише у діючого Президента України.

- Які настрої панують у партії „Наша Україна”?

 

- Зараз „Наша Україна” не одностайна. Панують різні настрої та групи усередині партії.

- Чи доцільно говорити про розкол партії?

- Я вважаю, що всі розколи, які могли бути, вже відбулися, і тому в партії залишилися люди, які хоч і мають різні погляди на певні ситуації, та готові працювати на благо нашої держави.

- „Наша Україна” на виборах блокуватиметься чи піде самостійно? І чи можливе злиття партії „Наша Україна” з партією „Свобода” Олега Тягнибока у єдиний блок? Адже, як показали вибори у Тернополі, це єдина партія, яка отримала більшість голосів на недавніх виборах.

- Це не секрет, що погляди обох партій є дещо схожими. Навіть наші статути в деякій мірі перегукуються. і звичайно, така можливість не виключена, та у свій час ми пішли своєю стежкою, а партія „Свобода” своєю. Тому, можу сказати з впевненістю, що «Наша Україна» на вибори піде одноосібно без блокувань та групувань з іншими партіями. Звичайно, що наша партія групуватиметься навколо діючого Президента, який є і головою нашої партії, і усіляко його підтримуватиме. Якщо він вирішить йти на президентські вибори, хоч про це ще зарано говорити, та все ж я вважаю, що президент прийме це рішення, ми будемо підтримувати виключно його.

Розмовляла Людмила Ходоровська, спеціально для «ОстроВ»

Статьи

Луганск
15.06.2024
20:03

Работа на отдачу: как работает малый групповой дом "Світанок", где воспитываются дети-переселенцы из Лисичанска

Звучит ужасно, но - он не разговаривал, во-первых, потому что с ним в больнице НЕ РАЗГОВАРИВАЛИ. А во-вторых - потому что у него в ухе была пробка. И в ЛОР-отделении этого не заметили!
Страна
15.06.2024
10:31

Кадровые проблемы Офиса президента: лояльных все меньше

"Посмотрите, сколько министров находится в статусе «временно исполняющий обязанности». Когда говорят, что многие хотят уйти, но их не отпускают, это более чем правда. Речь и о правительстве, и о парламенте"
Страна
14.06.2024
11:00

Курс гривни: Нацбанк "плеснул кислорода" на $5,5 млрд

Мы хотим, чтобы наша нынешняя магическая реальность учитывала перспективы того, что так может быть не всегда. И нам, возможно, нужно сейчас уже думать, готовиться, что нас ждет во втором полугодии 2024 г., что ждет нас в 2025 г.
Все статьи